У Слов’янську розпочалася кампанія «Свободу Штепі»

Звільнення Слов’янська, яке було форпостом терористів, стало переломним моментом у війні на Донбасі та боротьбі за цілісність України. Місто повернулося до мирного життя та поступово почало відновлюватися. Але разом з цим повертаються і не бажають залишати своїх насиджених місць перевертні з «Партії регіонів», з потурання яких відбулося захоплення міста,розплювалася ворожнеча серед українців.

Особливо приголомшливо виглядає так звана кампанія по відбілюванню екс-мера Слов’янська Нелі Штепи, яка 11 липня була затримана та заарештована на два місяці. Їй висунута підозра у «посяганні на територіальну цілісність та недоторканність України, вчиненому представником влади, що спричинило тяжкі наслідки».

Міськрада Слов’янська, яка складається майже повністю з хамелеонів-регіоналів, звернулася до Президента України з проханням відпустити Штепу до суду, враховуючи стан здоров’я і заслуги перед містом. Ці ж депутати блокують переобрання секретаря міськради О.Самсонова, який майже два місяці вів апаратні наряди разом з «народним мером»-терористом В.Пономарьовим.

З’являються «звернення» так званої громадськості до Президента України, Генерального Прокурору, СБУ у яких розповідається, як багато Н.Штепа зробила для підтримки української культури та її прагнення створити із Слов’янська європейське місто. Мабуть, особливо її «прагнення» проявилося у грудні 2013 року, коли вона зібрала мітинг проти автопробігу з Донецька у підтримку євроінтеграції, на якому було спалено прапор Європейського союзу.

Саме Штепа покликала у місто війну. Завдяки інтригам з О.Азаровим, народним депутатом по округу у Слов’янську, її патронами – А.Близнюком та братами Клюєвими, вона здала місто справжнім терористам. Для неї важлива була особиста вигода, а не розвиток міста. Штепа – зі своїми заступниками та наближеними, наприклад, сестрою Надією Велігурою, начальницею одного із управлінь міськради, невісткою Оленою Огарковою, керуючою справами виконкому, – відмивала гроші, на всьому, що робилося у місті, які заходили у місто завдяки Азарову-молодшому.

12 квітня під час захоплення відділу міліції Слов’янська Неля Штепа заявила, що «..это не какие-то люди из западной Украины. Это наши донбасские ребята».

І після цього сьогодні в «зверненнях» якась громадськість говорить, що події не були спровокані мером. Саме Штепа дозволила їм перебувати у місті. Чи так повинен діяти міський голова, коли його місто захоплюють люди зі зброєю? Утримання Штепи підписанти вважають не законним. А законним було захоплення Слов’янська, яке вона вітала?

Ще до сумнозвісних подій, у лютому-березні вона говорила про необхідність референдуму та федерації в Україні. Щоправда, іноді її заяви кардинально змінювалися щотижня, дивлячись як «віє вітер». Але врешті-решт, гроші «Партії регіонів» треба відпрацьовувати.

Звернення громадян, громадських організацій, що начебто встали на захист Штепи у Слов’янську розповсюджується через соціальну мережу на сторінках громадської організації «Наш город», яка у місті відома своїми сепаратистськими настроями та підтримкою ДНР, а також вела пропаганду (http://vk.com/slavjansk; https://www.facebook.com/slavjansk), звинувачуючи українську армію у всіх руйнуваннях у місті.

А сьогодні вони збираються повернути Штепу. Щоб знову повернути ДНР у Слов’янськ? Навіщо гинуть наші хлопці, якщо при владі залишаються ті ж, що призвели до цього?

Необхідним є покарання всіх, хто проводив антидержавницьку діяльність, співпрацював з терористами, адже саме через них, хто зрадив Україну, ми отримали війну. Інакше, Донбас ще довго буде вогнищем сепаратизму та болем для усієї України.